Ісламістський Іран і її начебто союзниця путінська Росія зараз у певному шоці від Американської військової операції “Опівнічний молот”.
Авіація і ВМС США за лічені години стерли з лиця землі основну інфраструктуру, пов’язану з розробкою ядерної зброї іранським ізгоєм. Потужні удари було завдано по основних ядерних центрах, таких як завод зі збагачення урану Фордо, ядерний завод у Нетензі та дослідному центру в Ісфагані. Під час військової акції було використано 14 протибункерних авіабомб GBU-57, доставлених стелс-бомбардувальниками Northrop B-2 Spirit, а також 30 ракет “Томагавк” було запущено з підводних човнів. Наскільки описані дії є нищівними для атомних планів персів, поки що не зрозуміло, адже вони вочевидь готувалися до такого сценарію і в них можуть бути серйозні ядерні заначки.
У світлі цього вже є спекуляції про те, як режим Хаменеї реагуватиме на таке військове приниження. Хтось говорить про тактику “держави-смертника”, яка гинучи буде тягнути за собою своє геополітичне оточення. Комусь здається, що Іран задіє залишки своїх проксі в різних точках по периметру Ізраїлю. Хусити знову погрожують атакувати судна під американським прапором – схоже призабули недавні важкі уроки. За ідеєю іранам найпростіше саме проксі-ресурси спалити першими, але вже зараз на тлі ліквідації верхівки КВІР і армії зробити це буде майже нереально.
Тут потрібно згадати ще про два моменти: нафтову зброю Тегерана і фактор Росії та Китаю.
Якщо подивитися на реакцію нафтового ринку після “Опівнічного молота”, то вона досить млява. Зростання цін на нафту лише 2%. У Москві на тлі дій щодо зниження іранської загрози в цьому сильно розчаровані. Путін мріяв, що одночасно з ядеркою під укіс пустять і нафтову інфраструктуру Ірану. Тоді ціни злетять вище небес і російський режим ще побореться за існування і кошмаритиме Україну та Захід. Але поки ейфорії немає.
Перед переговорами Путіна і глави МЗС Ірану Арагчі радники кремлівця думають, що ж можна взяти в іранців в обмін на “підтримку”. У російському розсаднику світової дестабілізації розмірковують: як підштовхнути Тегеран перекрити Ормузьку протоку і заблокувати рух танкерів? Ціна питання близько 20% світового транзиту нафти. Солідний шматок, і якщо його хоча б ненадовго заблокувати, то РФ зможе видихнути.
Поки що рахбар Хаменеї розуміє: нафта – основа ледь живої іранської економіки. Енергетичну зброю можна використати для тиску на США, але як не перетворити це все на постріл собі в голову. Раптом Трамп і Нетаньяху саме цього і хочуть. І тут у справу вступає Китай, який є найбільшим покупцем іранського чорного золота. Йдеться про 1,8 млн барелів на добу – цифри не жартівливі. Тут очевидний конфлікт інтересів РФ і Китаю. Якщо Путін від свого іранського попутника жадає радикальних нафтових шоків, то Сі Цзіньпін у найстрашнішому сні цього не бачив. Китайці будуть до останнього стримувати іранців від застосування свого шлагбаума щодо трафіку через Ормуз.
І так іранські мулли опинилися між американсько-ізраїльським молотом, китайським ковадлом і путінськими стерв’ятниками, які мріють поживитися на трупі ісламської республіки. Єдиний сильний крок у іранців зараз – оголосити про наявність ядерної зброї і готовність її застосувати.
Але ось у чому невдача: ніхто не знає, чи були в Ірану готові ядерні заряди, або ж зараз перси проситимуть у Путіна дати їм щось із російського ядерного арсеналу на знак демонстрації реальної дружби…
Тут уже Путін опиняється перед дилемою – дати іранцям те, про що вони мріють і з чим борються США та Ізраїль, а саме горезвісну ядерну зброю. Або ж запропонувати Хаменеї приєднається до його сирійського візаві Асада, що мешкає нині в Росії.
Обидва варіанти погані. Путін побоюється як ядерного конфлікту із Заходом, так і нуклеаризації Ірану, який стане незалежним. Як вийти із ситуації – надскладне питання. Так, доля персів зараз в руках у росіян, але їм це зовсім не в радість!
Джерело: OBOZ.UA