Під час спільного засідання Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) і Комітету Ради Європи MONEYVAL 10–13 червня у Страсбурзі жодних нових заяв або рішень щодо засудження дій Російської Федерації не ухвалили. Попри участь української делегації, очолюваної головою Держфінмоніторингу Філіпом Проніним, у фінальному комюніке FATF Росія згадується лише в контексті призупинення її членства, чинного з лютого 2023 року.
Про це повідомляє ZN.UA. На пленарному засіданні обговорювали глобальні виклики у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового ураження. Зустрічі мала стати для України ще однією нагодою порушити питання про фінансові ризики, пов’язані з Росією, та домогтися їхнього відображення в документах FATF. Проте, як і на попередньому засіданні у лютому в Парижі, ця тема залишилась поза фокусом організації.
За наявною інформацією від джерел, українська делегація не провела двосторонніх переговорів із міжнародними партнерами, а також не ініціювала жодного додаткового тиску з метою просування українських інтересів. Окрему публічну заяву FATF щодо російської агресії цього разу також не ухвалили.
У фінальному документі FATF обмежилася формальним нагадуванням про необхідність пильності щодо схем обходу міжнародних санкцій проти Російської Федерації: “FATF повторно наголошує, що всі юрисдикції повинні залишатися пильними щодо наявних і нових ризиків, пов’язаних з обходом заходів, запроваджених проти Російської Федерації, з метою захисту міжнародної фінансової системи”.
Наразі єдиною публічною позицією з українського боку з цього приводу стала заява заступниці постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Вікторії Кувшинникової. Вона 12 червня на засіданні Постійної ради ОБСЄ закликала включити Росію до “чорного списку” FATF, що дозволило б суттєво обмежити можливості РФ воювати проти України.
Водночас Держфінмоніторинг, як орган, відповідальний за міжнародну координацію у цій сфері, не оприлюднив жодної інформації чи позиції за підсумками засідання – ані на офіційному сайті, ані у публічному просторі. Відсутність комунікацій на міжнародному рівні викликає занепокоєння, адже санкційний тиск на країну-агресора є важливим інструментом стримування її фінансових ресурсів для ведення війни.
Зокрема президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні 9 червня наголосив, що кожна міжнародна зустріч за участі України має наближати перемогу й посилювати тиск на Росію. Однак у цьому випадку результат виявився протилежним: український голос залишився непочутим, а тема фінансової ізоляції Росії — знову проігнорованою.
Нагадаємо, як писав OBOZ.UA, наприкінці 2024 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про звільнення очільника Полтавської обласної військової адміністрації Філіпа Проніна. На цій посаді він пропрацював трохи більше року і запам’ятався хіба що конфліктами з облрадою, судом із НАЗК та тим, що надто багато часу проводив у Києві, і за рік роботи не став ані своїм в очолюваному регіоні, ані спромігся сформувати свою команду. У грудні 2024 року Кабмін призначив Проніна головою Державної служби фінансового моніторингу України.
Джерело: OBOZ.UA