Трамп недовго тримав інтригу щодо місця майбутньої зустрічі з російським диктатором Путіним. Сторони зустрінуться у форматі двостороннього саміту у “великому штаті” Аляска 15 серпня. Предмет переговорів на військовій базі в Анкоріджі – війна в Україні та пошук шляхів її завершення, адже Трамп під час своєї передвиборчої кампанії клятвено обіцяв знайти рішення найбільшому збройному конфлікту в Європі після Другої Світової війни.
Якщо російська сторона вибір місця зустрічі підносить як спробу прагматизувати відносини зі США, зіграти на бізнес-інтересах Трампа і запропонувати йому якісь спільні проєкти в Заполяр’ї, то у Вашингтоні інші резони. Усі ми добре пам’ятаємо, що Аляска була за копійки продана російським царем Олександром ІІ американській адміністрації президента Джонсона. Схоже, в Білому домі сигналізують путінцям: зараз на них може чекати щось подібне. Краще, зважаючи на поточну диспозицію, погоджуватися на висловлені спецпосланцем Віткоффом пропозиції, адже далі буде куди жорсткіший варіант.
Трамп бачить своєю метою на аляскінських переговорах досягнення конкретного і солідного результату. Необхідно представити публіці, як внутрішній, так і міжнародній якісь відчутні і тверді домовленості. Путіну також не з руки повертатися до Москви порожняком. Тим більше навряд чи Трамп виводить його, хоч і разово, з міжнародної ізоляції заради фотосесії і нічого не значущих рукостискань.
На столі збірна солянка пропозицій, тут різні опції прив’язки завершення бойових дій: і обмін територіями, і часткова тимчасова фіксація “успіхів” РФ, і вимоги Москви відвести ЗСУ не лише з Донбасу, а й із Херсона та Запоріжжя. Поки тривають торги навколо територій, що абсолютно не сумісно з Конституцією України і Статутом ООН, російські окупанти продовжують терор. У Запоріжжі КАБами було завдано ударів по автовокзалу та університетській клініці. Миролюбність нижче плінтуса, жести залякування і безглуздого знищення цивільної інфраструктури, із серії вбиваю, адже просто можу.
Як можна вибудовувати діалог з російськими відморозками, тим паче тиснути руку кривавого м’ясника Путіна? Просто питання за межами дихотомії добра і зла! Виходячи з поточних дій путінців, які мислять категоріями: не розведеш західників, себе не будеш поважати, гріш ціна домовленостям з ними.
Ще один яскравий приклад – обстріли росіянами об’єктів інфраструктури на території України, пов’язаних з Азербайджаном. У підсумку Баку скоро буде готовий воювати з путінцями, особливо на тлі клінічної смерті “Стамбула-2”.
Лінія Трампа на сепаратні контакти з Кремлем в обхід України та європейських партнерів не виглядає продуктивною. Тим паче, на рівні НАТО чітко заявлено, що підсумки зустрічі Путіна і Трампа не вплинуть на масштаби та інтенсивність поставок озброєнь Україні. Генсек НАТО Рютте сказав, що постачання американських озброєнь Україні за рахунок коштів європейських країн триватимуть, незалежно від результату саміту США і РФ.
Сама по собі ситуація розколу між західними партнерами України дуже вигідна Путіну, який шукає способи продавити свою волю в конфлікті та паралізувати блок опонентів. Проте лідери Європи готують контакти з Трампом до його рандеву з Путіним, щоб зарядити американського лідера на потрібний лад.
Тим більше Путіну на Алясці буде не дуже комфортно на тлі антиросійських військових навчань “Арктичний край”, організованих Північноамериканським командуванням протиповітряної оборони (NORAD) спільно з Північним командуванням збройних сил США (USNORTHCOM). Антураж подає росіянам сигнал: домовлятися треба, але без завищених апетитів. Ресурси РФ не бездонні, за 2022-2025 роки безпека Росії впала, і навіщо далі в безнадії битися головою об західну стіну, якщо можна хоч частково поліпшити своє становище і дати надію на вироблення адекватного рішення виходу з війни проти України.
Джерело: OBOZ.UA