Мова, звичайно, про Міністерство економіки України.
Саме так його назвали в серпні 1991-го, коли воно стало правонаступником тримісячного Міістерства економіки УРСР, і проіснувало воно в такому вигляді 10 років (1).А потім – почалося.
- 2001-2005: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції (2);
- 2005-2010: знову Міістерство економіки (3);
- 2010-2019: Міністерство економічного розвитку і торгівлі (4);
- 2019-2021: Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (5);
- 2021-2025: знову Міністерство економіки (6);
- 2025-…: Міністерство ресурсів – ПЛАНУЄТЬСЯ, зі слів нардепа Ярослава Железняка, на основі злиття Міністерства економіки, Міністерства агрополітики та продовольства, а також Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (7).
Як випливає з кожної назви, разом з назвою змінювалися склад і структура, тобто пертурбаціі щоразу відбувалися достатньо глобальні й дещо руйнівні.
До того ж – за 34 роки було 30 міністрів, зараз очікується 31-й (Олексій Соболев).При цьому серед колишніх міністрів – колишні президент Петро Порошенко, прем’єри Анатолій Кінах, Юрій Єхануров, Арсеній Яценюк, а також нова прем’єрка Юлія Свириденко й безліч минулих віцепрем’єрів.
У зв’язку з чим пригадую: розташування колишнього Інституту економіки АН УРСР (Київ, вул. Панаса Мирного, 26) – зараз Інститут економіки та прогнозування НАН України (там само) – за радянських часів жартівники з цієї ж установи (вони, до речі, й досі там працюють) коментували так: “Як і власне наша економіка – у глухому куті й над урвищем”.
Так от, безперервну й незрозумілу чехарду-тасування назв (разом із складом і структурою), доручених завдань, а також керівників провідного українського міністерства, яке, між іншим, перманентно дає державі її перших/других осіб, можна прокоментувати вельми схоже.
Джерело: OBOZ.UA