10 червня Європейська комісія представила 18-й пакет санкцій проти Росії. Він спрямований на подальше ослаблення енергетичного та фінансового сектору РФ у відповідь на триваючу агресію проти України. Серед ключових заходів – пропозиція знизити стелю цін на російську нафту з $60 до $45 за барель, повне блокування 22 російських банків від міжнародної системи SWIFT і заборона на використання газопроводів “Північний потік” для постачання газу між Росією і Німеччиною. “Економіка Росії вже тріщить під тиском попередніх санкцій, а новий пакет вдарить ще сильніше”, – заявила голова Єврокомісії фон дер Ляєн.
Крім цього, Єврокомісія пропонує розширити нафтове ембарго, включивши до нього нафтопродукти, вироблені в третіх країнах із російської сировини, що має припинити спроби обходу санкцій. Також планується включити до санкційного списку російського “тіньового флоту” ще 77 суден, підозрюваних у нелегальному транспортуванні російської нафти – їм буде заборонено заходити в порти ЄС. Санкції торкнуться і Російського фонду прямих інвестицій – його діяльність буде обмежена, щоб не допустити модернізації російської економіки за рахунок західних капіталів.
Ще один удар – експортна заборона на суму €2,5 млрд. Вона охоплює постачання в Росію промислових товарів: машин, металів, пластику, хімікатів, а також технологій подвійного призначення, що використовуються для виробництва дронів, ракет та інших видів озброєння. Фон дер Ляєн підкреслила ефективність санкцій, зазначивши, що до вторгнення Росія заробляла приблизно €12 млрд на місяць на експорті енергоресурсів до Європи. Зараз ця сума знизилася до €1,8 млрд. “Наша мета – не дати Росії модернізувати армію за рахунок європейських технологій”, – сказала вона. Нові санкції збігаються в часі з підготовкою саміту G7 у Канаді, де також обговорюватимуть посилення тиску на Москву. ЄС розраховує на узгодження всіх заходів до кінця місяця. Як заявив представник польського головування Ігнаци Немчицький, “настрої серед послів ЄС оптимістичні”. Також Брюссель координує дії з Вашингтоном.
Пропозиція Європейської комісії щодо 18-го пакета санкцій, які включатимуть обмеження проти китайських компаній та зниження межі ціни на російську нафту здатні вдарити по “гаманцю” диктатора Володимира Путіна, заявив американський сенатор Ліндсі Грем. “Я дуже радий, що наші європейські партнери – через Європейську комісію – запроваджують новий пакет санкцій проти Росії за її варварське вторгнення в Україну”, – заявив Грем. Він додав, що новий пакет відрізняється від попередніх тим, що нові санкції будуть спрямовані проти компаній Китаю.
Якби Китай та Індія не купували 70% російської нафти – військова машина Путіна зупинилась би. “Хороша робота наших європейських союзників”, – підсумував сенатор. Нагадаємо, раніше сенатор Ліндсі Грем запропонував ухвалити новий законопроєкт про нові санкції Росії. Зокрема, такий документ передбачає, що США запроваджуватимуть 500% мита проти тих країн, які продовжать купувати у РФ нафту, газ, уран та інші продукти. Документ підтримують 82 сенатори зі 100. Але на голосування його поки що не виносили. Водночас адміністрація президента Дональда Трампа дуже обережно ставиться до можливих санкцій проти РФ, незважаючи на гучні погрози.
Після початку повномасштабної війни Захід почав активно запроваджувати масштабні санкції проти Росії. Під санкційні обмеження потрапили фінансова, енергетична, військова та технологічні сфери. Їхня мета – вдарити по економічних можливостях РФ. А тим часом, міністри транспорту країн ЄС підписали лист із пропозицією ввести додаткові санкції проти Росії та Білорусі через створення перешкод для судноплавства та авіації. У листі до Європейської комісії терміново просять прискорити розгортання служб, стійких до перешкод повідомляє міністерство транспорту і зв’язку Литви.
Зокрема у документі пропонують модернізувати традиційну навігаційну інфраструктуру з метою підвищення загальної стійкості критичної інфраструктури та зміцнення безпеки по всій Європі. Міністри обґрунтували свої пропозиції тим, що з 2022 року в повітряному просторі регіону Балтійського моря спостерігаються два типи перешкод для глобальних навігаційних супутникових систем – глушіння та підміна сигналу, що створює загрозу для різних видів транспорту, особливо цивільної авіації та морського судноплавства. Документ підписали міністри Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Словаччини, Фінляндії, Словенії, Чехії, Італії, Нідерландів, Іспанії, Данії та Румунії.
А паралельно Суд Європейського Союзу у Люксембурзі (ECJ) назвав заборону на заморожування активів п’яти великих бізнесменів та видачу їм віз законними, та заявив, що Брюсселю не потрібно доводити їхні зв’язки з режимом президента РФ Владіміра Путіна. Це означає, що й іншим росіянам, які оскаржують санкції, навряд чи варто розраховувати на їх скасування. Після початку повномасштабної війни Росії проти України Євросоюз вніс у чорний список багато російських бізнесменів, звинувативши їх у тому, що своєю діяльністю вони підтримують російський режим, відіграють важливу роль у забезпеченні його доходами, таким чином прямо чи опосередковано вони винні у підриві суверенітету та територіальної цілісності України.
Серед тих, хто опротестував це рішення в ECJ, були Дмітрій Мазепін (“Уралхім”), Дмітрій Пумпянський (ТМК, група “Сінара”), Віктор Рашніков (ММК), Герман Хан (“Альфа груп”) та Тигран Худавердян (“Яндекс”). Їхні клопотання були відхилені у 2023 році – і вони подали апеляцію. Очікується, що ECJ винесе остаточне рішення у справі “п’ятірки” в липні чи після канікул у серпні цього року. Якщо воно відповідатиме думці радника ECJ з цього питання, це матиме очевидні наслідки для всіх інших російських, а також білоруських бізнесменів у кількості 80 осіб, які оскаржили європейські санкції. Також нагадаємо, що 23 травня цього року країни G7 домовилися не розморожувати російські активи, поки Москва не припинить війну проти України та не виплатить компенсацію за завдані збитки. Як відомо, загальна сума заморожених російських активів у країнах G7 та ЄС оцінюється приблизно в $300 мільярдів. Ці кошти використовуються для фінансування допомоги Україні.
Паралельно в Києві президент України ввів в дію Рішення, яким застосовано спеціальні обмежувальні заходи до фізичних та юридичних осіб, причетних до депортації та “перевиховання” українських дітей. До санкційних списків потрапили 9 російських організацій. Що стосується санкціонованих фізичних осіб, то у відповідному списку загалом міститься інформація щодо 48 осіб, які підтримують і реалізують політику Путіна щодо депортації українських дітей з тимчасово окупованих територій України та інші. Відповідне рішення передбачає економічні та інші обмежувальні заходи, в тому числі щодо позбавлення державних нагород України, блокування активів, обмеження торгових операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань та інше. Обмеження запроваджуються безстроково або строком на 50 років. Крім того, президент Володимир Зеленський нещодавно ввів у дію три нові пакети санкцій. Перший пакет спрямований проти громадян РФ, які причетні до фінансування російського тероризму і обходу санкцій на користь Росії. Другий пакет санкцій накладений на пропагандистів, які сприяють інформаційній агресії Росії, поширюючи пропагандистські наративи. Третій пакет санкцій – проти представників російських мафіозних угруповань, пов’язаних із диктаторським режимом Путіна. Київ працює над синхронізацією українських санкцій із санкціями ЄС та інших ключових світових юрисдикцій. Для того, щоб досягти миру, потрібно зберігати і нарощувати тиск на Росію. Міжнародні санкції проти РФ, дипломатична ізоляція Кремля і військова допомога Україні – це головні складові тиску на Москву. Київ робить все можливе, щоб завершити війну і досягти стабільного миру.
Джерело: OBOZ.UA