На українському фармацевтичному ринку триває масштабний переділ. Поки аптеки боролись із виробниками, дистриб’ютори (займаються розповсюдженням ліків) залишались у тіні. Однак в АМКУ довели: тут є змова. Дві найбільші компанії-дистриб’ютори, як вдалось встановити Антимонопольному комітету, синхронно та, ймовірно, узгоджено підвищували ціни.
Дві компанії – ТОВ “БаДМ” та ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” – разом контролюють 85% ринку. Якщо змови немає, жодній із них не вигідно завищувати ціну – бо тоді клієнти перейдуть до конкурента, у якого дешевше. Але якщо попередньо домовитись та синхронно підвищити ціни, то можна разом отримувати надприбутки. В АМКУ впевнені, що саме це й зробили згадані компанії. Антимонопольний комітет оштрафував їх на величезні суми – 2,3 млрд (ТОВ “БаДМ”) і 2,4 млрд (ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД”).
Рішення АМКУ можна оскаржити в суді, тому поки що можна стверджувати, що дистриб’ютори вступили у змову саме за версією комітету.
Про те, хто контролює дистрибуцію та що встановили в АМКУ, – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Про що йдеться в рішенні АМКУ
Дистриб’ютори, як вважають у комітеті, узгоджено підвищували ціни на низку лікарських засобів. Антимонопольний комітет розглядав справу № 126-26.13/102-24 (про можливі порушення “БаДМ” та “Оптіма-Фарм, ЛТД”) ще з червня 2024-го. У розслідуванні йдеться про синхронне завищення цін на низку лікарських засобів. Серед них:
- Спазмалгон.
- Евказолін аква.
- Біфрен.
- Мовіназа.
- Нейроксон.
Досліджували ціни у період 2020-2023 років. В АМКУ стверджують, що “БаДМ” та “Оптіма-Фарм, ЛТД” змінювали їх на такі лікарські засоби одночасно або з інтервалом у кілька днів.
“Оскільки ціни на вказані препарати були однаковими та/або подібними, Комітетом проведений комплексний аналіз ціноутворення дистриб’юторів, який показав, що ані ТОВ “БаДМ”, ані ТОВ СП “Оптіма-Фарм, ЛТД” не мали чітких та прозорих механізмів, підходів ціноутворення і формування постачальницько-збутової надбавки під час здійснення операцій щодо реалізації товарів”, – йдеться у публікації АМКУ.
OBOZ.UA ще до публікації результатів розгляду справи звернувся до обох компаній з проханням надати свої коментарі. Однак на момент публікації статті відповідей ми не отримали.
Як йдеться у дослідженні АМКУ, застосування антиконкурентних методів завоювання ринку призвело до спільного нарощування частки суб’єктів на ринку за період здійснення порушення на 17% та збільшення чистих фінансових результатів у ТОВ СП “Оптіма-Фарм, ЛТД” в 11 разів, а у ТОВ “БаДМ” – у 3,5 рази порівняно з 2019 роком.
Як змінились ціни та доходи ТОВок
Дохід “Оптіма-Фарм, ЛТД” у 2020 році дорівнював 37,2 млрд грн. Поступово ця цифра збільшилась до майже 70 млрд грн. Отже, згідно з даними Опендатабот, доходи підприємства становили:
- у 2020-му – 37,2 млрд грн;
- у 2021-му – 46,27 млрд грн;
- у 2022-му – 44,34 млрд грн;
- у 2023-му – 56,73 млрд грн;
- у 2024-му – 69,49 млрд грн.
Зростання доходів пов’язано також і зі значним подорожчанням ліків. Однак тут важливо зазначити, що не лише дистриб’ютори формують вартість медикаментів. У цінах є одразу три автори: виробники, дистриб’ютори та аптеки. Ще торік ЗМІ повідомляли: дистриб’ютори різко підвищили свою націнку на ліки – із 4,5% до 12% за три роки.
Доволі вдалими останні роки були й для “БаДМ”. Так, згідно з даними Опендатабот, “БаДМ” у 2020-му отримала дохід у 41,8 млрд грн, а у 2024-му цей показник зріс до 67,8 млрд грн. Що цікаво, за чотири роки “Оптіма-Фарм, ЛТД” обігнала “БаДМ” за рівнем прибутку. Однак, якщо враховувати чистий дохід, а не загальний, то у “БаДМ” показники кращі – 4,5 млрд проти 3,5 млрд грн.
Доходи компанії “БаДМ”:
- у 2020-му – 41,8 млрд грн;
- у 2021-му – 51,2 млрд грн;
- у 2022-му – 44,5 млрд грн;
- у 2023-му – 57,59 млрд грн;
- у 2024-му – 67,83 млрд грн.
Кому належать компанії і як їх покарали
АМКУ зобов’язав компанії припинити порушення й наклав на них величезні штрафи. ТОВ “БаДМ” має заплатити 2,3 млрд грн, а ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” – 2,4 млрд грн. “При цьому Антимонопольний комітет України й надалі продовжує здійснювати заходи контролю на ринках фармацевтики”, – заявили в АМКУ. Що цікаво, аптечні мережі та виробники поки що залишились поза детальною увагою комітету.
Видання thePharmaMedia написало, що кінцеві бенефіціари обох компаній терміново сплатили дивіденди: “Оптіма” – 2,9 млрд грн, а “БаДМ” – 2,3 млрд грн. “Ймовірно, це зроблено із метою зменшення активів компаній перед потенційними штрафами. Крім того, оскільки частина власників перебувають за кордоном, то можна припустити, що частина цих коштів (дивідендів) теж будуть виведені з України”, – пише ЗМІ.
“БаДМ” належить двом підприємцям з Дніпра – Ігорю Суходольському та Олександру Дитятковському. Статки бізнесменів до повномасштабної російсько-української війни Forbes оцінював у 130 млн доларів. “Оптіма-Фарм, ЛТД” – власність громадянина України Андрія Губського, яка зареєстрована на Кіпрі.
Що відбувається з цінами на ліки
В Україні з березня зробили перший крок до реформування фармацевтичного ринку. Міністерство охорони здоров’я заявило про нібито успішне зниження цін на ліки аж на 30%, але при цьому не уточнило, що напередодні його відбулось стрімке подорожчання.
МОЗ опублікувало перелік цих ліків. Дійсно, якщо порівнювати їхню вартість станом на лютий та на березень 2025-го, відбулось значне зниження цін. Але українцям це жодним чином не допоможе.
OBOZ.UA отримав детальний звіт однієї з аналітичних компаній щодо динаміки вартості лікарських засобів. Виявилося, що напередодні “зниження” стався аномальний стрибок цін. Наприклад, на інфографіці вище можна побачити зміну цін на деякі лікарські засоби “Дарниці”, які потрапили до “переліку МОЗу”.
Як видно на графіку, ціни на лікарські засоби з “переліку МОЗу” рухались по одній траєкторії. Якщо ж взяти всі ліки з переліку та порівняти вартість у квітні 2025-го (коли вже відбулося розрекламоване МОЗом регулювання) із січнем 2024-го, то виявиться, що жоден лікарський засіб не подешевшав на 30%. Ба більше, ті медикаменти, які не потрапили під регулювання, за цей самий період подорожчали.
Такі дії також виглядають як узгоджені, тож роботи АМКУ ще достатньо.
Джерело: OBOZ.UA