Польські політики змагаються в антиукраїнських позиціях: ЗМІ про причини скандалу з орденом

Україна стає дедалі більш суперечливим питанням у польській політиці. Про це пишуть автори Euractiv, які попросили експертів прокоментувати загострення польсько-українських відносин.

Директор Центру Мірошевського Лукаш Адамські вважає, що на тлі війни з Росією в Україні "посилився попит на антиросійські національні міфи". Однак, за його словами, українська еліта "недооцінює вплив такої політики пам’яті на відносини з Польщею". На його думку, у польському суспільстві опір викликає "героїзація формувань, відповідальних за геноцид".

Ця тема, пишуть автори, вже стала причиною скандалів у внутрішній польській політиці, яка перейшла у стадію передвиборчих кампаній. Зокрема, негативну реакцію партії "Право і справедливість" викликали заяви заступника міністра вищої освіти Анджея Шептицького про УПА як про представників боротьби за незалежність України. Після цього його розкритикував кандидат у прем’єр-міністри від "Право і справедливість" Пшемислав Чарнек. Він заявив, що Шептицький – це "проукраїнський" політик, який "образив поляків".

За словами авторів, багато політиків критикували радикальну антиукраїнську риторику. Однак поступово вони й самі почали займати дедалі жорсткішу позицію.

"Зараз практично весь політичний спектр змагається один з одним, використовуючи дедалі більш антиукраїнську риторику", – заявив політичний коментатор Якуб Маджмурек.

Такі зміни, на думку авторів статті, пов’язані з наближенням парламентських виборів, запланованих на жовтень 2027 року. Очікується, що важливу роль на них відіграватимуть теми, в яких фігурує Україна.

"Навіть без полеміки навколо УПА все було б так само", – прокоментував журналістам Адамскі, зазначивши зростання кількості українців, які постійно проживають у Польщі.

Зміни в громадській думці

Автори також навели дані опитування CBOS. Воно показало, що 43% поляків негативно ставляться до українців, порівняно з 29%, які висловлюють співчуття. У 2023 році цифри були майже протилежними: 51% висловлювали співчуття, а 17% – ворожість.

Дослідження, опубліковане Варшавським університетом на початку 2025 року, вказує на зростання критики на адресу українців, які проживають у Польщі. Респонденти зазначали, що деякі українці "відчувають перевагу", а також "очікують соціальних пільг, але при цьому недостатньо вдячні за отриману допомогу". Інші вказували на те, що вони назвали "радянським менталітетом", який, на їхню думку, зберігається.