Рада Європейського Союзу (ЄС) офіційно продовжила дію тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027 року. Там наголосили, що повномасштабне вторгнення Росії триває, а безпекова ситуація залишається критичною. Продовження статусу дозволяє їм законно жити, працювати, навчатися та отримувати допомогу без потреби звертатися по притулок.
Про це повідомила кореспондентка “Суспільного” із Брюсселя. Тимчасовий захист – це особливий правовий механізм, який ЄС активував 4 березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Він дає змогу громадянам України та окремим категоріям осіб, які легально проживали в Україні до початку війни, перебувати у країнах ЄС без потреби проходити тривалу процедуру отримання притулку. Згідно з європейською Директивою про тимчасовий захист, ця форма допомоги може бути продовжена, якщо повернення до країни походження є неможливим через війну, загрозу масових порушень прав людини чи гуманітарну катастрофу.
У 2025 році Євросоюз визнав, що ситуація в Україні залишається критичною, тому було ухвалено рішення подовжити цей режим ще на два роки – до 4 березня 2027 року. “Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває. Безпекова ситуація залишається вкрай нестабільною, тому повертатися додому для мільйонів українців поки неможливо”, – наголосили в Раді ЄС.
За офіційними оцінками, станом на середину 2025 року тимчасовим захистом у країнах ЄС користуються понад 4,3 мільйона українців. Це одна з найбільших хвиль вимушеного переміщення у сучасній історії Європи. Українці, які отримали тимчасовий захист, мають право:
- легально проживати в країнах ЄС;
- працювати без додаткових дозволів;
- користуватися медичними та соціальними послугами;
- здобувати освіту та забезпечувати навчання своїх дітей.
Також тимчасовий захист передбачає певні гарантії у сфері житла, допомоги в інтеграції та доступу до мовних курсів. У рішенні Ради ЄС наголошується, що держави-члени продовжать обмін інформацією, щоб уникнути дублювання статусів, коли одна особа може отримати тимчасовий захист у кількох країнах.
Такий механізм уніфікує дані та спрощує моніторинг міграційної ситуації. Окрім того, країни ЄС зобов’язуються координувати політику щодо інтеграції переміщених осіб, включно з навчанням, працевлаштуванням і підтримкою соціальної адаптації.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у Німеччині з 2026 року планують замінити програму соціальної допомоги Bürgergeld на базовий дохід із суворішими правилами для отримувачів. Зміни стосуватимуться і українських біженців, які мають бути готові працювати, щоб зберегти право на виплати.
Джерело: OBOZ.UA